Камінчик був, по суті своїй, уособленням Ієтунака. Ієтунак став духом, який засів у підсвідомості Кайоли. Потенційним союзником, який був напряму зацікавлений у розвитку нової особистості. Після допомоги й спасіння хлопця Камінчик не з'являвся декілька років, допоки не накопичив достатню для цього кількість енергії. Кайола ж спілкувався зі спеціалістами, а, як навчився читати - потроху почитував базову літературу по взаємодіях із духами. Тож, коли Камінчик почав з'являтися знову, хлопець був до цього готовий.
В тілах усіх істот є енергетичні центри, які пов'язані з різними аспектами існування. Так, сердечний четвертий центр - центральний - був пов'язаний з тією реальністю, яку, власне, проживала істота. Третій центр був частково пов'язаний з колективними свідомостями звірів та містив інформацію про ті втілення, які проживала Душа в тілах звірів. Другий центр пов'язаний з матеріальними втіленнями роду істоти - його фізіологічними предками, а також із рослинним світом. А перший центр - із тими першопочатковими матеріалістичними втіленнями в мінеральному світі, в яких Душа вчилася сприймати власне матеріалістичність. Кайола зчитав саме цей, останній - себто, перший - центр своєї сутності, до якої належив і Ієтунак, і він сам. В дуже далекому минулому та багатовимірна душа, віддзеркаленням якої в чотиривимірний всесвіт були і Ієтунак, і Кайола, втілювалась в мінеральному, двовимірному всесвіті. Вона втілилась в грудці каменю, що був частиною скелі, з якою часто взаємодіяли йоги та інші духовні сутності. Можливо, саме тому ця душа і стала на шлях духовного розвитку, самопізнання й дослідження Всесвіту, великого й незбагненного?
Так чи інакше, а "камінчик" поступово переставав бути просто надуманим другом Кайоли. Він ставав партнером і союзником, який постійно продукував чесність і спокій. Видозмінення природи за допомогою рун, трансмутація й алхімічні перетворення - ось що вмів Ієтунак, і саме цими принципами він і ділився за посередництвом "камінчика", який все більше й більше набував людської подоби в уяві Кайоли й ставав схожим на тіло Ієтунака, яке було в нього в попередньому житті. Кайола став називати його "Скелею" через непохитність принципів та твердість позиції, яку той продукував назовнію З одного боку, то не дуже поєднувалось із принципами перетворення природи, з іншої ж - не все було в цьому питанні на стільки однозначним.
"Скеля"Кайола знав, що його особистий шлях тимчасово розділиться зі шляхами його друзів дитинства, але при цьому він був упевнений в тому, що рано чи пізно вони знову зберуться разом і створять щось неймовірне. Що саме? Він цього не знав, але ішов по своєму шляху. Не сумував через те, що його відправили на курс шаманів-чарівників, а сприймав це як гарну нагоду розширити не тільки свої знання по темі, але й розширити спільноту своїх знайомих та товаришів тими, хто вивчав ментальні езотеричні й магічно-містичні окультні аспекти цього світу. Тут Кайола навчився робити напої, які б допомогали йому змінювати фільтри свідомості щодо сприйняття реальності й використовувати резерви свого організму (Шіміквато був одним із таких напоїв). Тут він освоїв аспекти взаємодії з іншими прошарками реальності, які були базовими саме для цього світу, і про які не знав Ієтунак.
Так, він освоїв базовий звук "Ом", який у поєднанні із середовищем цього світу активізував шостий та сусідні енергетичні центри, що розміщувались в голові та сприяли вивільненню енергії яка б зміщувала вектор сприйняття реальності. Вже в цьому трансовому стані можно було створювати звуки у своїй свідомості, не обов'язково промовляючи їх. Більш того - якщо спочатку ці звуки направляли й орієнтували Свідомість у світі духів, то зараз вони лише супроводжували ті події, наявність яких продукувалась Волею. Кайола часто проводив час у медитаціях: супроводжуючи свій духовний політ звуками "Де" та "Вей", він обирав приємну для себе й для "Скелі" місцину у світі духів, і перебував у ній: іноді - у стані Бхакті, скануючи духів навколо себе й спілкуючись зі Скелею про них, іноді - у стані Дхарми, формуючи тимчасовий зв'язок із якимось духом, необхідний для спілкування й взаємодії. Іноді духи були агресивними на стільки, що Кайола не міг впоратись із втратами енергії ні волею, ні за рахунок Скелі, й тоді в нагоді ставала техніка Вей, яка дозволяла приховати свою присутність, зникнувши з тієї площини, в якій знаходився агресивний дух.
Були й інші техніки, але найскладнішою й найважливішою була Мокші. Вивільнення усього свого потенціалу для того, щоби зробити духа своїм союзником. В гіршому випадку - тимчасовим, в кращому - постійним. Для того ж, щоб не наражати себе на постійну зайву небезпеку, тренування проводилось у матеріальному світі. Вважалось, що якщо ти здатен вплинути своєю волею із використанням цієї техніки на матераільний всесвіт, то й з духами повинен впоратись. Кайолі подобалась ідея продукування своїх чеснот та принципів духові, задля того, щоб він бачив для себе перспективу й вигоду зі взаємодії з людською свідомістю. По суті, це була бартерна домовленість. Кайола ділився накопиченим досвідом взаємодій в матеріальному світі, дух надавав потрібний досвід чи інформацію. Звичайно, були й особливі духи, які потребували емоційної складової, наприклад - веселощів, або ж вперті, з якими можна було взаємодіяти лише на правах сильного, але Кай намагався уникати останніх, а взаємодія з першими могла бути ефективною лише в особливі моменти емоційного піднесення.
Так чи інакше, більше трьох сотень філіжанок із гарячим шоколадом було випито, перш ніж техніка почала давати перші свої результати. Кай намагався передати зліпок свого досвіду медитацій, і це в нього вийшло. Залишки шоколаду на дні горнятка під дією волі пропущеної через техніку Мокші стала ворушитись, формуючись у форму сидячого в позі лотоса тіла. На цій темний масі почали проявлятись світлові плями, що стали формуватись у вигляді рунічних написів, що вкрили усю поверхню цієї темної фігурки з гарячого шоколаду. Деякі ж із них зконцентрувались у місцях знаходження основних енергетичних центрів людини, набувши відповідних спектральних властивостей. Власне, це і був концентрований досвід, точніше - його прояв у матеріальному світі, який і мав стати предметом бартеру під час домовлянь із потенційними дружніми духами...