— Інструмент? - Дівчина завела руки за спину і дістала усе, що в неї було, а саме лука та сагайдака зі стрілами. - Пане, ви мабуть переплутали прикраси лука з інструментом. Вони дуже гарні, але це все ж не інструмент. Хоча ви вгадали, я не погано виступаю. Хоча боюсь, мій акомпанемент може не зовсім підійти для вашого закладу. Але, я спробую і зроблю все що у моїх силах, щоб розважити ваших відвідувачів. Тому домовилися. - Дівчина забрала свої монети і залишила одну золоту. - Скажіть, де можна встати, щоб не заважати іншим і я спробую виступити.
Після того, як шинкар показав місце для виступу, Валрєл направилися туди і почекавши, доки на її персону звернуть увагу, почала виступ. Вона трохи хвилювалась, тому зробила ковток з переживанням і почала співати. Так, як флейтою, вона б не доповнила співу, вирішила покластись лише на свій голос у надії, лише їм задасть потрібну мелодію.
Слабне тіло і душа
І надія ледь жива
Й небеса здаються зловісними
Зупиняється сам час
Тиша огортає нас
Мій крик маже не чути в ній
Боже, чи ти так караєш мене?
Чи це ціна, яку плачу за помилки?
Цей спів – моє каяття
Ти зараз так потрібен мені
Чуєш голос мій?