Вже половину ворогів розбили, але наче нікуди було тікати, тому вони бились до останнього. Вже збезсилена дівчина ледь не осліпла від раптового спалаху світла, але потім почула воплі ворогів і зрозуміла, що то не нова ворожа атака, а когось з оточення друзів. Як тільки очі красуні звикли до світла, вона змогла розгледіти і ворогів, і стовкненя бійців з ними, і появу величезного чорного ведмедя, який здається був ворожим саме до гоблінів.
Дроу, що вийшов уперед прямо перед Валрел, виконав якогось хитромудрого прийому з арбалетним снарядом і лише потім виконав постріли. І коли він відступав у верх по печері, йому на зустріч як раз вибігла єльфійка.
— А ти можеш не випендруватись, а робити щось корисне? - Промовила вона йому вслід, а потім сама направила довгого на ватажка бандитського схованку і виконала один, але влучний постріл.