Тепер, коли міцні бійці зв'язали Кларґа ближнім боєм, слід було і Келагару наблизитись. Хоча б для того щоб зменшити вірогідність влучання не в ту спину. Хоча, хаотичність рухів бійців все ще не давала можливості нормально вигадати момент для пострілу. Ось і зараз, наче слушний момент, але Бодомар опинився на лінії польоту болта, коли вже залишилась мить до того як механізм випустить снаряд. Дроу смикнув рукою, відправляючи болт кудись в стелю і зробив крок назад, на випадок, якщо він там вдариться об каміння і полетить назад – пробити череп власним болтом було б не дуже весело. Доведеним до автоматичної точності рухом, Келагар звів арбалет і впіймав падаючий зі стелі печери болт. Він тріснув, наконечник деформувався, але на такій дистанції точність була не важлива. Вклавши його ан направляючі, дроу натис на важіль спуску вчасно, коли ніхто не заважав, і пошкоджений снаряд полетів в Кларґа, ще на ложі ламаючись від перевантаження, тож в ватажка гоблінів полетіло дві частинки і кілька друзок. Хоча частинці з наконечником все ще вистачало ваги аби нанести шкоду, або ж навіть вбити когось принаймні на дистанції в кілька кроків.
Другий постріл дроу виконав без особливих трюків, але і без особливих результатів. Хоча, щодо останнього він був не впевнений, бо почав рух назад, ледь болт зірвався з направляючих, і дивився вже під ноги, а не за тим, куди там що летить. Бо якщо не дивитись куди біжиш, можна полетіти вже самому.