— О, Кишеня намалювався. Твої коти?
— Кошенята? — недочув Сібо, — так, мої духи фей. Вони ж вас не зачепили? — гном затурбувався, аби звірі дотримувались виконувати вірно команди, бо все ж це хижаки і чимало що.
Поява Бодомара перемінила Сібо. По-перше, Босі нарешті позіхнув з полегшенням, що їх в їх групі всі живі. Але з полегшенням втекла і бойова мужність, що дозволила йому спілкуватись. Та й велика постать Бодомара нагадала, що він маленький й не знає нікого тут. Келагар з ним лише їхав разом у візку, але лишався тихим незнайомцем, щщо ховався від сонця. За ці дні безбородий Босі лише призвичаївся та потаваришував з Дальдарином та Яковом, який від початку його найбільше викликав огиду та настороження. А цих всіх людей-ельфів він бачить вперше. Йому треба команда, що подолає дракона, і ця група вже показала наявність сили. Але Сібо відчував, що він знову на початку і не на крок не просунувся до своєї мети.
Сібо принишк, давши змогу Ґвенн представитись. Бодомар був теж весь в порізах та крові, але не виглядав як таким, що потребував друїдського лікування.