– Це твоє?
— Так, — відповів гном та кивнув, коли як вже і друга кішка пробігла повз з'явившуюся Валрел, яка і оком не змигнула, наче не помітила хижаків.
Власне запитати, як почувається Келагар, Сібо так і не встиг, бо ельфи влаштували сцену воз'єднання. Ельфів знайшов, а от паладина ж так і не було видно. Ні тут, ні серед трупів на мосту. Але вже один поранений є і рани видно навіть без обстеження:
— Зараз я вас підлатаю, — стиснувши списа руками, Босі звернувся до цілющої природи в собі, та направив зібрану магію в бік дроу. Це вже втретє за останній час, як друїд звертався до лікувальної магії, але на цей раз Сібо витратив більше власної енергії, щоб всі видимі поранення швидше затягнулись та не встигли виснажити організм.
— Я тут людей найшов... — додав лісовий мандрівник, підшуковуючи їм зброю з моста. Гном вже забув, що лдли без світла за ним навпомацки йдуть.