Друїд поліз далі. Треба було поквапитись, бо так на дракона вже нікому буде йти і доведеться просити помічі у гоблінів. Ставати ватажком гобли Босі якось не збирався, а тому ліз далі. Зліва сочилось світло, але ж той чолов'яга бився на мосту десь справа. На всяк гном почав пересуватися обережніше, та й ноги ще були мокрі до поясу. Його магія схову все ще діяла, а кількість ворогів у цій печері була невідомою. Отак хотів поспостерігати, як буде група діяти, та допомогти їм, а тепер най не довелося брати б все в свої руки, бо гобл їх зна, де вони тепер! Де ж той Даль та Яков, які так потрібні? З ними Босі вже віднайшов спільну мову!