Безбородий гном проігнорував протягнутий йому смолоскип, бовкнуши:
— Йдіть позаду, — маленькою руцьою Босі навіть відштовхнув на пару кроків цього величезного бійця, та додав пошепки: — Ми бачимо.
Потім Сібо повернувся до "песиків" та вторив слова їх нової знайомої, котрій дісталась важлива роль, зкомандуючи від її імені:
— Velika pani movyt' vam, — гном знову звернувся до схованого в собі сміливого нахабу для відтворення потрібного тону, — chtob veli ee vpered, pir budet vam!
Друїд вказав їм шлях вперед далі по печері. А потім, здогадавшись про щось, схилився у поклоні перед Валрел, та похапцем побіг визволяти прикутих ланцюгом дворгів. Напруживши свої м'язи, Сібо хвилюючись пожалів, що так безсоромно поквапився Бодомара відштовхнути замикаючим, та дьоргнув за залізний прут, упираючись ногою в сталагміт.