Гоблін, отримавши колючий удар у вухо щасливо сдох, а Келагар задоволено крутнув на пальцях трофейну зброю. Непогано. Ще трохи незвично, але проникає дуже добре. Хоча гарда на цій зброї лише номінальна і рука може легко зіскочити на лезо. Ну, зараз не зіскочила і добре.
Почувши якесь чи то мичання, чи то скавучання, дроу повернувся в ту сторону. Ведмідь теж щось почув, отже не здалося, тож темний ельф пішов перевіряти. Якщо там щось живе, то можливо воно зараз панікує від того, що його хоче сжерти ведмідь. Нічого, зараз взагалі всереться, побачивши дроу.
– О... Яка красуня...
Келагар і сам трохи здивувався тому, кого полонили гобліни, але намагався не подавати виду, присівши на одне коліно у уважно роздивляючись ельфійку. Хоча, якщо подумати, ще одна ельфійка не несе з собою нічого хорошого. Це ще одна тушка, яка буде намагатися його якось зачепити.
– М, завжди мріяв про таку рабиню... Чи ти обереш смерть у пащі ведмедя, аніж станеш моєю?
Слова ельфа не віщували нічого хорошого, його нова зброя ще була скривавлена і хижо наблизилась до обличчя білявки...
Але наступної миті дроу вже перерізав мотузку, якою були зв'язані руки знайденої дівчини.