Гоблінське поріддя таки не ризикнуло повернутися до чорного ведмедя. І, моливо, даремно. По іншу сторону від звіра його вже чекала смерть від дитя ночі — Келагара. Сібо учуяв кров і обірване життя втікача. Цей короткий бій був показовий, його товариші доволі вправні і швидкі. У вартових не було шансів так само, як і у їх дорожної групи, що тільки й вспіли кинути списи у добродушного гнома-друїда, як були знесені силою його побратимів. З ними можна і на дракона. Але спочатку печера.
Ведмежий писок почув ще щось. Новий запах, ледь помітний на фоні смороду, що нісся від життєдіяльності зелених почвар. Чорне створіння приєдналось до паладина та спритника. Підійшовши, Сібо в тілі тварини почав писком розкидувати різне сміття. Віднайшовши полонянку, він почав її облизувати, чим привернув увагу до знахідки решти учасників їх групи, що вже прислухались до тихенького стогіну.