Що думаєш, Сібо?
Гном знав, що друїди можуть розуміти мову тварин. Але на це їм треба звернутися до магії природи, або роки практики. Гном прожив більше за напів-орка і вже вмів взаємодіяти з маленькими лісовими тваринками, а ось на рахунок наявності таких же вмінь у Якова Сібо сумнівався, як би той друїдо-жрець до цього не проявив себе. Відповідно, зважаючи, що Підмогильний цілком безпечно і впевнено спілкується з перевтіленим звіром, то робив він теє не вперше, а отже потрібною магією володів. Тим не менш, ведмідь не відчував в Якові наразі присутніх чар, а відповісти йому якось було треба.
— М-О-Ж-Л-И-В-О, — клишоногий Босі незграбно виклав гіллям та листям символ друїдський перед Підмогильним, що виражав невпевність думки. Якщо цей молодий напів-орк проявив вже ті здібності, які помітив в ньому СІбо, то отже і друїдську мову мав би знати, бо то є мова істинних захисників лісу — друїдів. І не потрібні ніякі слова ніяких мов, коли все, що треба для спілкуавння між друїдами — то краса і дари природи.
Гном Босі був малий і сором'язливий, а тому і на зустрічі зі своїми наймитами він стояв позаду всіх. Тож СІбо не особливо розглядав панів Роксікера та Холвінтера. Тим паче він їх не нюхав, тому не міг сказати напевне, що це їх тіла тут волокли.
Ведмедю, ти щось внюхав? Ану кивни мордякою, якщо зможеш знайти дорогу.
Бієць не був друїдом, тому спілкуватись зі звіриною подобою навряд чи міг. Достатньо було того. що його не страшить такий страшезний звір. СІбо закинув підборіддя догори, а потім опустив голову додолу. Най це походило на якийсь кивок. Для путності СІбо ще проревів "Гррххх" і, не кваплячись, почалапав по знайденій стежині, з опущеним до неї носом волохатого чорного звіра.