— Грхда! — від несподіванки приділеної йому уваги Сібо підскочив і відповів оркською ствердно, схаменувся і виправився: — Себто так, пане! — гном зіскочив зі свого стільця і пішов слідом за напів-орком на вулицю, про себе розмірковуючи про цього велетня і раптову зацікавленість в скромній особі в обличчі Сібо. Якби молодший брат Олсі встав на плечі Сібо, то певно і того б не вистачило, щоб перевершити зріст Якова! На хвильку Сібові стало сумно, згадавши брата, якого не бачив більше десятиліття.
Спостерігаючи за Яковом, гном впевнився, що оцей нащадок оркської раси дійсно є друїдом. Одразу попіклувався станом вола, як вийшов з шинку, проявляючи бережність і ніжність до тварини. Сібові навіть в голову не прийшла думка, що це звична справа перед виїздом перевіряти стан дорожнього транспорту з усім включаючи запряжених тварин, віл то чи кобила. У голові ж гнома з'явилась думка, що не кров вирішує ставлення істоти до лісу і життя, а тому друїд почав симпатизувати колезі, вважаючи його за лідера їх загону. Тому він повторив за жрецем всі дії і всівся поруч. Гном звик пересуватись пішки, та й ще міг би змінити вподобу на звірину. Але як вже погодився, то й вже повилазь до возу.