Тарас розумів, що тут кожен сам за себе, але от як так можна? Кілька секунд тому дварф гайнув докупи на допомогу іншим, а вони зразу ж дременули вниз до потічка, залишивши його розбиратися з трьома переслідувачами.
Проте Тарас не боявся. Меч Келевмора вже шматував одного скелета, а на двох інших жрець в черговий раз викликав магію смерті, щоб упокоїти їх кістки.
— Порох.
Краєм ока Тарас побачив, як один зі скелетів осипається пилом, а потім кинувся навтьоки, бо воювати в ближньому бою зі стількома супротивниками він не вмів. Приб'ють та не побачать.