Старий староста також вийшов на вулицю. Побачивши мертву віверну, яка, в принципі, заважала дахарам виконувати свою роботу, але не настільки, щоб витрачати грошей на пригодників, про себе цикнув "ще й на це гроші витрачати", але виду не подав.
— "Цей час настав" — сказав Тихон натовпу, що зібрався на площі, — "Я оголошую збір грошей на віверну! Кожен най жертвує славним героям стільки, скільки може. Кожна мідна монета зараховується."
Після цих слів всі мешканці села почали вигрібати те, що в них було по кишенях, і кидати під ноги пригодників. Переважно це були мідяки і срібні монети, але хтось, особливо багатий, кинув навіть золотой.
А щодо вас", — Тіхон звернувся до героїв, — "Час вже пізній, думаю, Зот буде не проти, якщо ви в нього переночуєте. Заодно вилікуєте рани вашого бійця. Втім, якщо захочете поговорити з лісничим або з Ольгою, то вони також тут стоять" — Тіхон вказав на грізного на вигляд моцного бороданя і на жінку в чудернацькому одязі.