Віверна, що жила і полювала на околицях Келдела, прожила недовге, але гідне життя. Просто сьогодні був не її день.
Намагаючись скинути зі себе орка, що душив її, і дверга, що намагався теж придушити її, але його коротенькі рученята не могли повністю охопити її шию, віверна дуже невдало крутанула своєю шиєю і зламала її. У передсмертній агонії вона таки змогла ще раз кольнути своїм хвостом Вукса, після чого замерла навіки.
Тим часом з дверей і вікон хатинок, які знаходилися біля таверни, почали виглядати люди, які намагалися зрозуміти, що то за шум був надворі. Виглянув зі свого шинка і Зот. А коли мешканці Келдела побачили, що віверна, яка тероризувала околиці, лежить посеред села мертвою, то всі почали виходити на вулицю, радісно вигукуючи хвалу героям, які зробили це. Навіть ті, хто вже встиг познайомитись з цими "героями" до того особисто, аплодували їм.