Важко в цій темряві щось розгледіти. Це ще дивно, що двічі нащупав цього елементаля. Мабуть копита довгі, а такої наглості темното не очікував, але стане обачним. Ворогів не видно, товаришів теж. Може він вже помер? І Тарас кудись подівся. Зробив Барілко крок вбік і диво! Він вийшов з непроглядної тьми. Але попереду саме каміння! Розвертається, шукаючи очима свого супутника, але позаду лише та сама чорна хмара. І десь на краю її видно щось синє. Ще пару кроків і жрець бачить драконородженого з елементалем-блискавкою. Грім та Блискавка! – як кумедно! Так от вона де! Ще й так зручно летючий спис у неї за спиною. Зараз, як дам їй прочухана!
Святе полум'я вирвалось закляттям жреця Теремпуса, як він рвонув в галопі до блискавки. Поки знову кудись не ділась, ледь ухилившись від закляття, примарний спис вже цілив в неї з-за спини, а Бар підбігав впритул, щоб відвернути увагу елементаля від чародія на себе. Грім греми!