Райлі
Перебираючи в голові деталі справи, Райлі цілком впевнено могла сказати, що тугодуми із 41-го проїбали дуже багато, але мізки на підлозі і кров на стінах таки змогли помітити.
ЕЛЕКТРОХІМІЯ: Мабуть, це було важко.
ДРАМА: Б`юсь об заклад, щоб це помітити, їм довелось провести в тому туалеті годину.
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: До речі, Массаро цього, здається, так і не помітив у принципі. З іншого боку, він, можливо, знає, якого кольору білизна Валері.
ВНУТРІШНЯ ІМПЕРІЯ: Червоного. Гарна білизна гарної дівчини. Ні, білизна не сексуальна. Просто зручна і симпатична.
Навіть звідки стріляли колеги змогли вичислити: застрелений якраз заходив до середньої з трьох кабінок. Його мізки, власне, прикрасили задню стінку (і трошки дверцята - отже, їх він встиг відчинити) тієї самої кабінки.
А ось отруєний цианідом крові на собі не мав. Звісно, колеги могли і проїбатись...
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: Не настільки. Якби він мав кров на одязі - про це б точно написали. Не факт, що це б їм щось дало в їхніх важких роздумах, але...
Труп отруєного був знайдений біля умивальника, обличчям до стелі, ліва рука на грудях, права на підлозі вздовж тіла. Час смерті у обох стояв однаковий: 02:00 - 03:30.
*****
Массаро
Дівчина за стійкою навіть бровою не повела.
- Про неправдиві свідчення я знаю, детективе. І якби чула постріл - сказала би.
ЕМПАТІЯ: Вона дуже гарна. Дуже. І не бреше.
СУТІНКИ: Така мила дівчина. Зовсім не підходить для Ревашоля. І я згоден з колегою - не бреше.
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: Мила, гарна, сто відсотків мала справу з поліцією. І так, навряд чи бреше.
Але не встигли Массаро з Райлі рушити до бару, як Валері раптом стрепенулась, ніби згадавши щось.
- Ем, детективе Райлі! - зверталась вона винятково до Джанет. Дуже підкреслено, - Але я таки чула щось схоже на постріл! Але це, як би так сказати... мені здалось, що звук йшов згори, наче, знаєте, хтось впустив щось таке велике і важке. Там над вбиральнею номер і він був зайнятий, то я і подумала, що, може, у гостя щось впало. Щось металеве, мабуть... - вона наморщила лоб, намагаючись пригадати, - Це десь після другої ночі було, здається. Можливо, о пів на третю... - вона трохи знітилась, наче їй було соромно, що не згадала цього раніше.