— Так, я пам'ятаю де бар. — Безцеремонно вигукнув коп охоронцю, й з посмішкою вистрілив у той бік з пальців-пістолетів. Туди він ще встигне, проте спершу перекинеться ще парою слів з Гарнюнею. Та брехуха вже мала засумувати без його компанії. Але далі дорогу йому перегородили.
— Детектив Массаро?
Це було трохи зненацька, та завдяки ще трохи приторможеним рефлексам Ейс не встиг різко запанікувати, й робив це поступово. Він щось накоїв, чи, порятуй Світоч, так і не передзвонив? Стикатися з наслідками деяких своїх вчинків він не полюбляв, та й взагалі, вся оця ваша відповідальність - її придумали кляті комуністи. Вільній незалежній людині воно не потрібне.
— Був десь тут. Йому щось передати? — І Ейс широко посміхнувся. Не знаєш що робити - посміхайся. Це завжди круто.