Номер на третьому поверсі дуже нагадував той, в якому Массаро прокинувся. Хіба що не розгромлений.
Таке саме велике ліжко, але акуратно застелене, поряд - столик із відкоркованою пляшкою шампанського, біля вікна - письмовий стіл з відкритою книжкою на ньому і поряд - стілець. Натюрморт на стіні, чистий килим на підлозі.
А ще - звуки води з ванної кімнати. І луже фальшиви спів чоловічим голосом звідти ж. Здається, хтось мився в душі.
Ейс швидким кроком пройшов крізь номер, відчинив двері і опинився у готельному коридорі. Килимова доріжка, кілька напівзасохлих квітів у великих вазонах, знову натюрморти. І повна відсутність людей, що не могло не тішити.
Швидко відшукавши сходи, лейтенант спустився донизу і опинився посеред немаленького готельного холу. Тут відвідувачів майже не було, а тому офіцера негайно покликали з-за стійки реєстрації. На цей раз кликав не чоловік, а цілком миловидна брюнетка років двадцяти в охайній пурпуровій сорочці і такому ж жилеті - вочевидь, форма готелю.
- Пане офіцер, доброго ранку! Пане офіцер, підійдіть будь ласка, тут для вас повідомлення від... ем... - вона дивиться в папірець десь під стійкою, - "його йобаного начальства", так тут написано. Гм, - не те щоб вона вперше казала такі слова. Але її явно дратувало те, що вона має повторювати лайку за кимось.
ЕМПАТІЯ: Вона каже "офіцер" так, ніби стібеться над тобою.
СУТІНКИ: Внатурі. Наче це жарт. Наче ти не крутий коп.
СПРИЙНЯТТЯ: А ще вона дуже красива.
ЕМПАТІЯ: Ага.
ДРАМА: Чергове короткочасне кохання, яке не призведе ні до чого, крмі болі та страждань...
ЕЛЕКТРОХІМІЯ: Зате поїбешся.
ЕМПАТІЯ: Ні. Не з нею. Вона тебе зневажає. Точно кажу.
У холі лейтенант помітив ще двох: понурого чоловіка, що читав газету на кріслі в кутку і охоронця у гарно підігнаному костюмі прямо біля входу.
ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ: У цього мудака ствол у кобурі на ребрах, з лівої сторони. І ще щось важкеньке в правій кишені штанів.
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: Кастет. У таких багатих готелів охоронці не промах.
Читач газет не звертав на Ейса уваги, а от охоронець явно помітив детектива і трохи криво йому посміхнувся.
ЕМПАТІЯ: "Я б дуже цього не хотів, правда, але якщо ти будеш тікати після всього, що було вчора"...
ДРАМА: А що було вчора?
ЕЛЕКТРОХІМІЯ: Точно було диско!
Було. Але зараз нема.